Новини

Новини уряду 16.04.2018

Прем’єр-міністр: Розбудова Меморіалу жертв Голодомору - справа честі, духовності і шани до історії
Розбудова Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» – це справа честі, духовності і шани до історії з боку кожного громадянина. Саме тому, на часі – якнайшвидше відновлення робіт з розбудови другої черги музею, продовження історичних досліджень, а також залучення широких верств населення до справи збереження пам’яті про мільйони людей – передусім, через створення Наглядової ради музею та аудиту всіх витрат на будівництво. Про це Глава Уряду сказав під час спеціальної наради.
«Будівництво меморіалу пам’яті жертв Голодомору – справа честі. Коли ми втрачаємо близьких, ми ставимо їм пам’ятники, намагаємось увіковічнити пам'ять. А тут ми говоримо про мільйони людей, які загинули через штучний голод. У нас країна, де є прекрасні землі, де ніколи не було підстав для голоду. Ці загиблі мільйони мають бути увіковічені, ми маємо проводити дослідження, щоб відновити історичну справедливість, збудувати меморіальний комплекс», - сказав Володимир Гройсман.
Він підкреслив, що всі роботи мають бути прозорими, адже завдання - «не тільки побудувати стіни, але і наповнити їх змістом».
«І тут треба, щоб з одного боку була частка держави, з іншого боку має бути внесок кожного українця. Саме тому необхідне створення фонду будівництва, щоб залучати всіх, хто небайдужий», - запропонував Прем’єр-міністр. - Має бути створена Наглядова рада, обрано її главу, який буде викликати довіру у всіх громадян. Аудити (всіх процесів) будемо проводити буквально он-лайн, щоб всі бачили скільки коштів і на що витрачається, щоб не було затримок будівництва. Ми вже розпочали цей процес, маємо закінчити за 36 місяців, коли музей буде повністю сформований».

Довідково
У грудні минулого року Кабінет Міністрів схвалив поданий Міністерством культури ескізний проект реконструкції музею кошторисною вартістю близько 772 млн грн. За задумом архітекторів, друга черга меморіального комплексу буде «захована» у Дніпровський схил, який наразі укріплюється. Це не змінить ландшафту і збереже ідею музею – як свічки пам'яті.
У квітні Володимир Гройсман спільно з членами Уряду заклав капсулу будівництва ІІ черги Національного музею і наголосив, що відновити пам'ять невинно загиблих – наш спільний обов’язок. Глава Уряду звертав увагу, що розбудова Музею – це великий проект, який передбачає будівельні роботи, продовження досліджень, формування великої експозиції, яка розповість всьому світу про те, «що приховували десятиліттями».


Хорватія сподівається, що Україна приєднається до проекту LNG-терміналу на острові Крк
«Україна готова підтримувати масштабні проекти Хорватії для зміцнення енергетичної безпеки Європи. Зокрема, ми готові обговорити можливий формат участі України у проекті LNG-терміналу на острові Крк та розбудови Південного газового коридору», – заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час зустрічі з Віце-прем’єр-міністром, Міністром економіки, підприємництва і ремесла Республіки Хорватія Мартіною Далич у Загребі.
Сторони наголосили на важливості українсько-хорватської співпраці в енергетичному секторі.
Мартіна Далич підкреслила, що LNG-термінал – це не проект для суто хорватського ринку, а внесок Хорватії у європейську енергетичну безпеку. Він має стати точкою входу для країн Східної та Центральної Європи.
«Його успіх безпосередньо залежить від зацікавленості та участі інших країн. Ми сподіваємося, що Україна теж стане учасником цього проекту та отримає вигоди від нього. Однак для цього має бути побудована певна інфраструктура», – зазначив хорватський Віце-прем’єр-міністр.
На зустрічі також йшлося про відновлення роботи Спільної українсько-хорватської комісії з питань економічного співробітництва (останнє засідання Комісії відбулося 12 листопада 2012 року в Києві).
«Сьогодні, після тривалої паузи, ми проводимо дуже важливу зустріч комісії. Я сподіваюсь, що вона буде продуктивною і стане основою для подальшого пожвавлення нашої взаємної економічної діяльності, включаючи збільшення товарообігу», – підкреслила Мартіна Далич.
Вона підкреслила, що надзвичайно важливо перевести добрі політичні відносини двох країн у конкретні економічні проекти, що додало б тривалості та міцності цим зв’язкам.
«Багато хорватських компаній та підприємців зацікавлені у розширенні своєї діяльності в Україні. Зараз вже завершено деякі чудові проекти та встановлено продуктивну співпрацю», – сказала хорватський Віце-прем’єр - міністр. Вона зазначила, що заходи, здійснені обома урядами минулого року, допоможуть поліпшити ситуацію в товарообігу між країнами.
Віце-прем’єр-міністр України підтримала хорватську колегу, зазначивши, що проведені підготовчі заходи з активізації українсько-хорватського економічного співробітництва будуть мати позитивний ефект для збільшення інвестицій та товарообігу між двома країнами.
Вона також подякувала хорватській стороні за включення України до Національної стратегії Республіки Хорватія щодо співробітництва у розвитку з 2017 до 2021 року. Серед основних географічних пріоритетів цієї Стратегії Україну визначено як одну з програмних держав, з якими Хорватія розвиватиме співпрацю. «Я переконана, що цей документ відкриває нові горизонти для глибшої співпраці задля збереження стабільності та безпеки в регіоні Східної Європи», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Україна вітає ініціативу Уряду Хорватії щодо створення робочої групи для передачі унікального хорватського досвіду з мирної реінтеграції тимчасово окупованих територій. «Я сподіваюсь, що вже наступного місяця ми зможемо провести засідання цієї групи, яке й визначить пріоритети двостороннього співробітництва на наступний період», – додала український  Віце-прем’єр-міністр.
Окрім цього, сторони обговорили хорватський досвід євроінтеграції, зокрема, процес реформування, виконання вимог ЄС щодо вступу, адаптації національного законодавства до стандартів Євросоюзу, ведення переговорів з ЄС тощо.
Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Хорватії за активну підтримку України у питаннях ратифікації Угод про асоціацію та лібералізацію візового режиму з ЄС для українських громадян. Також розповіла про виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.
Сторони також обговорили можливості приєднання України до Адріатично-Балтійсько-Чорноморської ініціативи, яка відповідає її інтересам та цілям, зокрема, в енергетичній складовій.
Україна є однією з найбільших країн Чорноморського регіону та має тісні історичні, політичні та економічні зв'язки з усіма державами-членами цієї Ініціативи, започаткованої Президентом Республіки Хорватія К. Грабар-Кітаровичем 25 серпня 2016 р. під час Дубровницького форуму. Її учасниками стали 12 країн ЄС: Хорватія, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва, Болгарія, Румунія, Австрія та Словенія. Ініціатива містить значний компонент посилення співробітництва країн Центральної та Південно-Східної Європи у сферах енергетики та енергетичної безпеки, одним з ключових аспектів якого є сполучення LNG-терміналу в Польщі з майбутнім LNG-терміналом на хорватському острові Крк.
Участь в ініціативі може стати потужним додатковим фактором європейської інтеграції України, а також зміцнення її енергетичної безпеки завдяки приєднанню до газотранспортної мережі, що з’єднуватиме LNG-термінали на Балтиці та Адріатиці (зокрема, через інтерконектор з Польщею, який споруджується в рамках розвитку газового коридору «Північ – Південь»).

Довідково
У 2017 році Хорватія посіла 31-ше місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи. У 2017 році товарообіг товарами і послугами між Україною та Республікою Хорватія склав 71,7 млн дол. США. При цьому експорт товарів і послуг з України до Хорватії склав 27,2 млн дол. США, імпорт хорватських товарів і послуг в Україну склав 44,5 млн дол. США.

Павло Розенко: Наше покоління дійсно стане свідком ренесансу українського кіно
Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко переконаний, що посилення державної підтримки кінематографії сприятиме ренесансу українського кіно. Про це він заявив в інтерв’ю.
«Минулого року відбулося 45 прем'єр художніх і документальних фільмів українського виробництва. Три фільми українського та спільного виробництва були висунуті на премію Оскар як кращі фільми іноземною мовою. Це унікальна ситуація за всю історію незалежності. Наше покоління дійсно стане свідком ренесансу українського кіно», - сказав він.
Відповідаючи на запитання про цьогорічну держпідтримку розвитку українського кіно, зокрема, виділення із державного бюджету коштів для створення телесеріалів, Павло Розенко зазначив, що не варто протиставляти питання телебачення іншим формам роботи з кінематографом: «Мають розвиватися всі сегменти цього ринку. Кожен робить свою роботу, у кожного визначена своя функція, і потрібно об'єднати весь ресурс, який виділяє державний бюджет, для розвитку українського кіно», - підкреслив він.
«Ми всі підтримуємо ідею, що видатки на кінематограф у цілому мають бути збільшені. Тому було прийнято відповідне управлінське рішення, коли пішли наступним шляхом: у Держкіно – залишається їхнє фінансування, яким воно є, плюс додається ще півмільярда гривень, виділених Міністерству культури», - зауважив Павло Розенко.
Віце-прем’єр-міністр розповів, що приблизно 160 млн із коштів, виділених Міністерству культури, будуть використані на кінопроекти, близько 200 мільйонів - на телевізійні серіали, 80 мільйонів - на анімаційну частину, 40 мільйонів - на підтримку документального кіно. Окремо з цих коштів також будуть фінансуватися дебютні студентські роботи.

Павло Розенко: Законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної потрібно якнайшвидше ухвалити у першому читанні
Законопроект № 5670д «Про забезпечення функціонування української мови як державної», підписаний понад 65 депутатами з різних фракцій, потрібно якнайшвидше ухвалити у першому читанні. Про це в інтерв’ю заявив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
За його словами, необхідність ухвалення відповідного рішення виникла не раптово, адже закон, який би регулював мовне питання в Україні, на сьогодні відсутній. «Старий закон про мови, прийнятий ще за часів Радянської України, припинив свою дію після ухвалення попереднім парламентом сумнозвісного закону Ківалова-Колесніченка, вже скасованого рішенням Конституційного Суду. Утворився вакуум, який ми зобов'язані врегулювати на законодавчому рівні», - пояснив Віце-прем’єр-міністр.
«Процес розробки нового мовного закону триває щонайменше три останніх роки й проходить непросто, були різні концепції. На мій погляд, комітет Верховної Ради з питань культури під керівництвом Миколи Княжицького прийняв абсолютно правильне політичне рішення, що не варто все валити в одну купу і змішувати питання функціонування державної мови з функціонуванням мов, наприклад, національних меншин. Тому це питання розділене», - зазначив він.
«І всі історії про те, що це «питання не на часі» – зараз зайві. На часі. Саме зараз на часі, зокрема тому, що є юридична колізія. Сьогодні є законопроект № 5670д (Закон про забезпечення функціонування української мови як державної), підписаний понад 65 депутатами з різних фракцій і позафракційними, крім «Опозиційного блоку», плюс у нього є суспільна підтримка. Безумовно, можна багато сперечатися – ідеальний він чи ні, але, на мій погляд, було б правильно якнайшвидше ухвалити цей закон у першому читанні. Уряд готовий активно включитися в процес його обговорення та опрацювання до другого читання», - наголосив Павло Розенко.
«Я переконаний, у нас є прекрасний потенціал у парламенті, щоб цей закон вийшов таким, який не буде створювати проблеми, а навпаки дасть друге дихання важливому для нас усіх питанню. Я особисто підтримаю цей закон і дуже хочу, щоб він був якомога швидше проголосований», - підкреслив він.

Завдяки закону #ЧужихДітейНеБуває кількість сплачених боргів з аліментів зросла вдвічі
Обсяг сплачених боргів з аліментів з початку дії закону #ЧужихДітейНеБуває зріс у 2,2 рази. Якщо до початку дії нових засобів впливу на боржників державні виконавці стягнули з недобросовісних батьків 259 млн грн, то після запровадження новацій - вже майже 580 млн грн.
«Ми бачимо, що запроваджені законом нововведення стали дієвим мотиватором для злісних неплатників аліментів виконувати свої зобов’язання перед власними дітьми. За рахунок вжитих заходів постійно зростає кількість випадків, коли боржниками погашаються значні суми заборгованості по аліментах», - наголосила Заступник Міністра юстиції Світлана Глущенко.
При цьому в окремих регіонах державним виконавцям вдалося збільшити показники сплати боргів у понад 6 разів:
- Луганська область - дітям виплачено 8,3 млн грн;
- Миколаївська область - показники сплачених боргів зросли в 6 разів, або з 3,3 млн грн до 20,5 млн грн;
- Рівненська область - діти отримали 14,7 млн грн заборгованих аліментів.

Лідерами зі стягнення боргів зі сплати аліментів після початку дії закону #ЧужихДітейНеБуває за абсолютними показниками є:
- Одеська область, де виконавцями Міністерства юстиції забезпечено виплату дітям 51,6 млн грн аліментів;
- Дніпропетровська область, у якій стягнено 50,7 млн грн;
- Полтавщина, де виконавці повернули найменшим українцям 42,9 млн грн боргів по аліментам.
«Міністерство юстиції, спираючись на вдалий досвід запроваджених ініціатив, завершує розробку другого пакету законодавчих новацій, які продовжать посилення тиску на неплатників аліментів. Зокрема, передбачається збільшення розміру аліментів; запровадження додаткових нарахувань на суму боргу в разі затримки виплат; запровадження кримінальної відповідальності для батьків, які ухиляються від суспільно корисних робіт та обов’язку працювати для «аліментників», які перебувають у місцях позбавлення волі», - зазначила Заступник Міністра юстиції Світлана Глущенко.
Так само передбачено низку нововведень, які захищатимуть дітей з інвалідністю. Адже такі діти не мають можливості чекати 6 місяців, доки до недобросовісних батьків буде застосовано всі заборони відповідно до чинного законодавства.